Реєстрація КОРО і РК

Супутницею” кожного РРО є КОРО. При цьому КОРО нерозлучна з РК – підшивкою розрахункових квитанцій, які при поломці РРО або іншому форс-мажорі замінять чеки РРО. Крім того, КОРО та РК потрібні тим суб’єктам господарювання, які не застосовують РРО.

КОРО (Книга обліку розрахункових операцій) – містить щоденні звіти про рух грошових коштів, що становить касир на підставі фіскальних розрахункових чеків при використанні РРО та розрахункових квитанцій, якщо РРО не використовується.

Види КОРО:

  • КОРО на РРО ведуть суб’єкти господарювання, які застосовують при готівкових розрахунках РРО. У такій КОРО зберігають фіскальні звітні чеки (Z-звіти), які роздруковуються щодня. Крім того, в ній відображають інформацію про суми розрахункових операцій, що проводяться через РРО. Якщо РРО вийшов з ладу або була відключена електроенергія, в КОРО здійснюють записи з обліку розрахункових квитанцій.
  • КОРО на господарську одиницю. Її заповнюють ті, хто працюють без касового апарату. Господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Реєстрація КОРО:

За загальним правилом обидва види КОРО реєструють тільки в органах ДФСУ за основним місцем обліку підприємства як платника податків.
Додатково: не потрібно ставити КОРО на облік за місцем фактичного провадження діяльності.
Реєстрація здійснюється безкоштовно.

  • Також платнику податку на прибуток надано право реєеструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
  • КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юрособи реєструють за кодом ЄДРПОУ такої юрособи.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації, контролюючий орган не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання відповідної заяви, вносить дані в інформаційну систему ДФСУ.
Кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Підготовка КОРО для реєстрації:

  • прошнурувати;
  • послідовно пронумерувати аркуші;
  • встановіть на ній засоби контролю, щоб виключити розшнуровування КОРО або вилучення її листів без порушення цілісності засобу контролю;
  • зробити на титульній сторінці книги записи, містять дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю, а також дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення), якщо реєструється КОРО на РРО.

Реєстрація КОРО на РРО

КОРО реєструється в органі ДФСУ на кожен РРО.

Реєстрацію першої КОРО на РРО проводят одночасно з реєстрацією самого РРО. Згідно з датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО.
При цьому в заяві на реєстрацію РРО (форма №1-РРО) відзначають і дані про КОРО. Подавати окрему заяву № 1-КОРО («Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та / або розрахункової книжки») при реєстрації першої КОРО не потрібно.
А ось другу і наступні КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

Заява повинна бути підписана керівником підприємства або фізичною особою-підприємцем із зазначенням дати подання.
Можна подати заяву в письмовій чи електронній формі при наявності електронного цифрового підпису. Порядок и терміни розглядання заяви для обох видів однакові.

При реєстраціїї КОРО присвоюється фіскальний номер. Він складається з фіскального номера РРО та літери «р». Фіскальний номер другий і наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО на РРО та проставленного через дріб порядкового номера наступної книги.
Після реєстрації КОРО на РРО в контролюючому органі суб’єкт господарювання на її титульний лист вносить запис про фіскальний номер та найменування органу ДФСУ, яким зареєстрований КОРО.

Регистрация КОРО на господарську одиницю

Для реєстрації першої і наступних КОРО на господарську одиницю суб’єкт господарювання подає до відповідного органу ДФСУ:

  • заява про реєстрацію КОРО (по формі № 1-КОРО)
  • саму КОРО на господарську одиницю;
  • коіию документа про право власності чи іншого документа (наприклад, договору оренди), який дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися КОРО. При цьому суб’єкт господарювання повинен пред’явити податківцям оригінал такого документа.

За бажанням суб’єкт господарювання може зареєструвати кілька перших КОРО на одну господарську одиницю – для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Відповідно, коли кожна з перших КОРО закінчиться, він по черзі повинен реєструвати нові коро- «наступника».
При реєстрації КОРО на господарську одиницю їй присвоюють фіскальний номер, який складається з 10-розрядної числового порядкового номера запису в автоматизованій інформаційній системі ДФСУ і букви «г». Фіскальний номер другої і наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту ж окрему господарську одиницю, і проставленного через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Відмова в реєстрації КОРО, якщо

  • відсутня реєстрація РРО (в випадку реєстрації КОРО на РРО);
  • документи надані не в повному обсязі;
  • в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
  • в контролюючому органі наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);
  • підприємство не перебуває на обліку в органі ДФСУ, в який представлені документи;
  • припинено або скасовано документ на право власності або інший документ, який дає право на розміщення господарської одиниці, де повинен використовуватися КОРО;
  • суб’єкт господарювання не включений до ЄДР;
  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою підрозділу, де буде використовуватися КОРО.

Відмову в реєстрації КОРО орган ДФСУ передає або надсилає (в поштове відправлення або повідомленням на електронну пошту) суб’єкта господарювання протягом 2 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.
Обов’язково повинні бути вказані причини відмови!

Перереєстрація КОРО

Причини перереєстрації КОРО:

  • зміна даних в відношенні суб’єкта господарювання (податкового номера або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, найменування, П.І.Б.);
  • зміна назви підрозділи і / або її адреси;
  • зміна сфери застосування РРО (для КОРО на РРО);
  • виявлення розбіжностей або помилок в записах на титульному аркуші КОРО;
  • оновлення версії внутрішнього програмного забезпечення РРО (для КОРО на РРО).

Суб’єкт господарювання не пізніше 5 робочих днів з дня виникнення зазначених підстав подає до органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО заяву за формою № 1-КОРО (із позначкою “Перереєстрація” та зазначенням її причин), а також саму КОРО, що підлягає перереєстрації.

Податківці не пізніше 2 робочих днів з дня подачі заяви вносять зміни в інформаційну систему ДФСУ, а також здійснюють необхідні записи на титульному аркуші КОРО. Всі доповнення або виправлення завіряються підписом посадової особи та печаткою органу ДФСУ.

Також перереєструвати КОРО треба при зміні місцезнаходження або місця проживання, включення / невключення підприємства до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів або з інших причин, в результаті чого змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.

У такому випадку протягом 2 робочих днів з моменту переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку, автоматично засобами інформаційної системи ДФСУ здійснюється перереєстрація КОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку підприємства як платника податків.

Скасування реєстрації КОРО

Скасування реєстрації КОРО на РРО відбувається одночасно зі скасуванням реєстрації самого РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі крадіжки, непридатні для використання і т.д.). Хоча скасувати реєстрацію КОРО на РРО може і орган ДФСУ при наявності наступних підстав:

  • порушення цілісності встановленого на КОРО засобів контролю;
  • виявлення факта опломбування КОРО підробленим засобом контролю;
  • виявлення факта опломбування КОРО засобом контролю, номер якого збігається з номером, вказаним у реєстраційній заяві.

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації КОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані в інформаційну систему ДФСУ і здійснює запис на титульному аркуші КОРО (в разі її наявності) про скасування реєстрації. Ця запис посадова особа ДФСУ засвідчує своїм підписом і печаткою контролюючого органу.

Скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю може бути через:

  • суб’єктом господарювання подано заяву (в випадку викрадення, втрати, непридатності для користування і т.п.);
  • КОРО використовується не за правильною адресою підрозділу підприємства;
  • установчі документи підприємства за рішенням суду визнані недійсними;
  • існує судове рішення про ліквідацію підприємства – банкротства;
  • існує судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, яке не пов’язане з банкрутством;
  • існує судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці;
  • підприємець помер, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутнім, обмежено дієздатним;
  • органи ДФСУ розташовують відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення суб’єкта господарювання;
  • КОРО непридатна для використання;
  • порушена цілісність засобу контролю, установленого на КОРО;
  • виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого збігається з номером, вказаним у реєстраційній заяві.
  1. Скасування реєєстрації КОРО на господарську одиницю пов’язана з пунктами 2-11 може здійснена як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово за рішенням органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО;
  2. Якщо суб’єкт господарювання не подає заяву за формою №2-КОРО за наявності підстав, перелічених у пунктах 2 – 8, контролюючий орган самостійно не пізніше місяця з дня виникнення таких підстав приймає рішення про скасування реєстрації КОРО. Таке рішення контролюючого органу оформляє за формою № 3-КОРО в двох примірниках: один зберігається в обліковому справі платника податків, а другий направляється за її місцезнаходженням або місцем проживання.

Якщо КОРО у вас вкрали, то разом із заявою подавайте до контролюючого органу копію відповідного документа від органу поліції
Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви податківці скасовують реєстрацію КОРО. При цьому посадова особа ДФСУ робить відповідний запис на титульному аркуші КОРО (в разі її наявності) і засвідчує його своїм підписом і печаткою органу ДФСУ.

Якщо порушена цілісність засобів контролю на КОРО, виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, вказаним у реєстраційній заяві, то контролюючим органом може бути прийнято рішення про переопломбування такої книги.

При переопломбуванні КОРО виправляються дані про встановлені засоби контролю і вносяться відповідні зміни в інформаційну систему ДФСУ. Позначки, викреслювання, виправлення завіряються підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу.

Реєстрація РК

РК (розрахункова книга) – це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДФСУ, яка містить послідовно пронумеровані розрахункові квитанції.

РК знадобиться не тільки тим, хто працює з КОРО на господарську одиницю, так і тим, хто використовує РРО.
Останнім не обійтись без РК по розрахунковим квитанціямив разі виходу РРО з ладу.
Перш ніж оформляти РК потрібно визначитися з формою розрахункових квитанцій, які вона повинна містити.

Найчастіше використовують форму № РК-1, але в певних випадках використовуються розрахункові квитанції спрощеної форми № РК-2. її можна використовувати при:

  • реалізації товарів або послуг (за винятком реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн;
  • продажі білетів тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд в міському чи приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;
  • видачі коштів в разі прийому від населення вторинної сировини (крім металобрухту).

РК реєструють в органі ДФСУ за місцем реєстрації КОРО.

Першу РК реєструють одночасно з реєстрацією КОРО на РРО або на господарську одиницю (на підставі відповідних заяв).
Датою реєстрації першої РК є дата КОРО-реєстрації.
Для реєстрації другої і наступних РК суб’єкт господарювання подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО. При цьому кількість РК, реєструють одночасно, не обмежується.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО, проставленного через дріб порядкового номера РК і букви «к». При реєстрації РК, яка складається з спрощених розрахункових квитанцій, до номеру РК додається буква «с».

Вимоги до зовнішнього вигляду РК при реєстрації:

  • вона повинна бути сброшюрована;
  • складатись з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки;
  • серії и номера квитанцій одного виду не повинні повторюватися в межах розрядності їх серій і номерів;
  • на реєстраційгій сторінці РК заповнюються рядки з найменуванням та податковим номером суб’єкта господарювання;
  • РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю;
  • на кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб виключити її розкріплення без порушення його цілісності.

РК реєструється не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви.

Післе реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книги, дату реєстрації, найменування контролюючого органу, серію і номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю).
Перед використанням РК суб’єкт господарювання забезпечує заповнення реквізитів у всіх розрахункових квитанціях згідно з вимогами, встановленими до форми та змісту розрахункових документів. У всіх спрощених розрахункових квитанціях (якщо ви збираєтеся використовувати їх) обов’язковому заповненню підлягає реквізит «Податковий номер / серія та номер паспорта».

Переєстрація РК здійснюється в разі перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО. Її здійснюють в тому ж порядку, що і перереєстрацію КОРО.

Скасування РК проводять одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО.

Також орган ДФСУ прийме рішення про скасування реєстрації РК в разі порушення цілісності засобу контролю на ній, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого збігається з номером, вказаним у реєстраційній заяві.

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про те, що трапилося, орган ДФСУ за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 робочих днів з дня цієї події.